Дисертацію присвячено комплексному дослідженню документної евристики як нового наукового напряму в системі соціальних комунікацій, зокрема бібліотекознавчих досліджень. Розглянуто методологічні підходи пізнання документної евристики та методологічні засади дослідження інформаційно-пошукових мов, що є складовою документної евристики.
Окреслено терміносистему, визначено сутність та досліджено трансформацію структури документної евристики. На основі об’єктно-інституційно-галузевого підходу здійснено видовий поділ документної евристики.
Констатовано, що найкраще документна евристика проявляється в комунікаційному середовищі бібліотеки, до якого належать: документи, бібліотечний фонд, бібліотечні інформаційно-пошукові системи, каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, бази, банки даних, інформаційно-пошукові мови, матеріально-технічна база, користувачі, бібліотечні працівники.
Висвітлено тенденції розвитку документної евристики в доступі до інформаційних ресурсів. На часі інтегративні дослідження у сфері бібліотекознавства, бібліографії, документознавства, архівознавства, музеєзнавства у напрямі формування комплексних інформаційних ресурсів та організації доступу до них на основі єдиної платформи задля всебічного задоволення потреб користувачів. Запропоновано концептуальні підходи до розвитку документної евристики з урахуванням її міждисциплінарного та метанаукового характеру.