1838 народився Григорій Воробкевич, український поет, священник Української Православної Церкви. Походив із священицької родини, що мала румунське і литовське коріння. Навчався в гімназії та духовній семінарії. Прийняв сан священика. Літературну діяльність розпочав у Львові у 1860-х. Друкувався під псевдонімом Наум Шрам. Писав вірші та поеми на історичну тематику ("Богун", "Богдан підо Львовом", "Берестечко", "Сон" та ін.), ліричні поезії, що за формою і настроями були близькі до народних пісень. Виступав проти засилля москвофілів, національного гніту, виховував свідомих українців. Соратник і однодумець старшого брата Сидора Воробкевича – засновника "Руського літературного товариства", редактора журналу "Буковинська зоря" і альманаху "Руська хата". Деякий час обіймав посаду ректора семінарії в Чернівцях. Склав іспити на звання вчителя закону Божого. Заснував читальню в селі Топорівці, мріяв створити сільську крамницю, чому завадила хвороба. Зіграв важливу роль у громадському та культурному житті Буковини. Сидір Воробкевич так характеризував свого брата: "Пташка, що співала на Буковині задля на ній світання, один з найбільш свідомих українців краю".

Підготовано за матеріалом Українського інституту національної пам'яті.